- пустун
- -туна, ч. (жылан, -лана, ч.), Пр.Той, хто любить пустувати, схильний до пустощів; нерозважлива людина.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
пустун
Смотреть что такое "пустун" в других словарях:
пустун — а/, ч. Той, хто любить пустувати, схильний до пустощів. || Легковажна, нерозважлива людина … Український тлумачний словник
пустун — (той, хто полюбляє пустувати), бешкетник, збиточник, шибеник, жирун, пострибун, шалапут, шалапутник, шкода, халамидник, паливода, палисвіт … Словник синонімів української мови
пустун — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
хуй — (маринованный, моржовый, голландский, мамин, с горы, стоптанный, ёбаный, вонючий); °° хер, ху; ··· а, абдула, абзац, абонент, абориген, абракадабра, абсурд, абсцесс, абутор, ав, аванс, авалокитешвара, авва, авто, автоген, автомат, автоматчик,… … Словарь синонимов
гайдабура — и, ч., діал. Пустун, бешкетник … Український тлумачний словник
гарцівник — а/, ч. 1) Той, хто гарцює на коні. 2) діал. Жартівник, пустун. || Танцюрист … Український тлумачний словник
збиточник — збито/шник, а, ч., розм. 1) Той, хто завдає збитків (у 2 знач.); бешкетник. 2) Пустун … Український тлумачний словник
паливода — и, ч. і ж., розм. Відчайдушна людина, яка нікого й нічого не боїться і ні перед чим не зупиняється. || Той, хто поводить себе пустотливо, несерйозно; бешкетник, пустун … Український тлумачний словник
пострибун — а/, ч., розм. 1) Той, хто часто стрибає, не сидить спокійно на місці; стрибун. || перен. Пустун (про дитину). 2) Коник (див. коник 5)) … Український тлумачний словник
провинник — а, ч. Те саме, що винуватець. || Пустун, шибеник … Український тлумачний словник
